Мабуть, кожен учень запитує: "Навіщо я читаю це, адже нічого цікавого ця література не місить?"Але все ж таки, коли я дійшла до 11 класу, і почала читати всю літературу, я зрозуміла, що все ж таки наша рідна,
українська література містить дуже багато гарних і цікавих творів, які змушуть в себе зануритись, не гірше аніж "Євгеній Онєгін" Пушкіна. Приклади цього можуть слугувати романи "Кайдашева сім'я", "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Тигролови". Всі ці твори сповнені глибокими емоціями, що інколи змушують навіть плакати. Наша література - літопис української культури та народу. Кожен твір сповнений переживаннями автора в певну добу. Усі вони намагались своїми витворами мистецтва щось змінити та довести владі, що український народ - сильна та незалежна нація. Більшість література висвітлює кохання, почуття людей до рідної землі, віднносини між батьками та дітьми. Та якщо сказати честно, мені не подобається наша громадянська та патріотична література. Я не люблю взагалі ці жанри. Вони сповнені знедолення, скорботи, гніву, егоїзму, зла та ненависті. Тому мені подобається бурлескно-травестійна поема "Енеїда", "Наталка-Полтавка", "Сватання на Гончарівці" та інші.
Комментариев нет:
Отправить комментарий